Сучасні тенденції в енергоефективності промислового обладнання

Навіть людина, яка за все своє життя не мала ніякого відношення до промисловості чи економіки, вже встигла зрозуміти, що за одинадцять років військового збройного конфлікту з країною-агресором та три роки повномасштабної війни українська промисловість зазнала просто приголомшливих втрат. Окрім знищених промислових об’єктів, сильно постраждала й енергетична сфера.

Саме Донбас завжди був епіцентром розвитку паливної промисловості та металургії, що зараз є неможливим, адже регіон практично знищений, й знаходиться в окупації з 2014 року. За офіційними даними, щонайменше 426 великих і середніх підприємств були пошкоджені або зруйновані вщент. Звичайно, це не могло не віддзеркалитися на економічному розвитку.

Не дивлячись на це, промисловість почала відновлюватися, щоправда, не в довоєнних масштабах. Дещо позитивну динаміку можна помітити починаючи з 2023 року. Цьому посприяло впровадження технологій енергозбереження, тобто використання ряду заходів, що дозволяють зменшити витрати електричної енергії. Це зараз досить актуально не лише для захисту довкілля, але й з урахуванням того, що наша енергосистема постійно зазнає ворожих атак.

Енергоефективність як спосіб економічного розвитку

Важливо розуміти, що електроенергія не виникає самостійно. Її продукують атомні електростанції, також вона виникає в результаті спалювання викопного палива. Обидва ці процеси супроводжуються значними викидами, що негативно позначається на стані довкілля.

Крім того, значну кількість електричної енергії споживає промисловість, що також має відповідний негативний вплив на атмосферу. Тому впровадження заходів для енергоефективності підприємств є досить важливим та нагальним питанням. Як цього можна досягти в сучасних реаліях?

В першу чергу це використання сучасних екологічних та економних двигунів на сучасних машинах та техніці. Досить гарно себе зарекомендували двигуни «Кубота». Це продукція японського бренду, спроєктована таким чином, що суттєво знижує викиди вуглекислого газу у повітря. Вони надійні, довговічні та можуть експлуатуватися навіть в екстремальних складних умовах.

Також досить багато підприємств перейшли на новітні системи моніторингу. Вони дозволяють постійно відстежувати, скільки енергії витрачається, наскільки ефективними є ці процеси. Це дозволяє оптимізувати роботу обладнання.

Досить актуальною темою сьогодні є перехід промислових підприємств на відновлювальні джерела енергії. Наприклад, багато компаній вже встановили сонячні батареї чи вітрові генератори. Це дає змогу частково чи повністю покрити потреби, а також акумулювати надлишок, щоб використовувати під час відключень або пікові періоди навантажень.

В наш час навіть є спеціальні державні програми, які надають підприємцям вигідні кредити на купівлю такого обладнання або компенсують частину вкладених коштів. Важливо також використовувати енергоефективні матеріали та технології, модернізувати техніку.

Наприклад, встановлення сучасних двигунів та гальм Coremo суттєво підвищує робочий ресурс машин, котрі використовуються у промисловості, будівництві та сільському господарстві.

Основні проблеми, які виникли у промисловій сфері у зв’язку з військовими діями

Війна досить суттєво вплинула на українські підприємства, спричинивши численні труднощі. Інакше й бути не могло, адже військові дії ー це втрати не тільки інфраструктурні, а й людські. Основні проблеми включають:

  1. Знищення важливої інфраструктури по всій країні. Через бойові дії, бомбардування та окупацію безліч підприємств зазнали руйнувань та пошкоджень. Це призвело до втрати та зменшення виробничих потужностей. Зруйновано й закрито багато складів, офісів та логістичних центрів.
  2. Суттєво зменшились ринки збуту. Частина українських територій перебуває у тимчасовій окупації. Також загалом по країні значно зменшилась купівельна спроможність громадян. Багато українців взагалі виїхали за кордон. Це негативно відобразилось на бізнесі, адже він втратив досить значну частину клієнтів.
  3. Отримали ми й логістичні проблеми. Руйнування та блокада портів, доріг, мостів та залізничних сполучень, закриття аеропортів призвели до того, що значно ускладнилось перевезення продукції як всередині України, так і за кордон.
  4. Через високі темпи мобілізації та велику кількість людей, що виїхали, у країні сформувався значний дефіцит робочої сили, особливо у виробничій сфері.
  5. Постійні обстріли енергетичної інфраструктури, що призводять до вимкнень електроенергії, ускладнюють роботу багатьох підприємств та заводів. Навіть офіси часом не мають можливості продуктивно відпрацювати робочий день.

Усе вищеперераховане призводить до невпинного росту вартості готової продукції та послуг, що, своєю чергою, веде до зменшення попиту на деякі товари.

Також варто згадати про те, що іноземні інвестори наразі практично не вкладають кошти у нашу промисловість, адже мають острах інвестувати власні гроші у країну, що знаходиться у стані війни. Деякі підприємства знайшли можливість релокувати власний бізнес у відносно безпечніші регіони.

Це вартувало значних витрат та своєрідної адаптації до нових умов. Маленькі підприємства вимушені були зачинитися, адже їм не вистачило фінансів на переміщення своєї справи.

Але, попри всі проблеми та виклики ситуації, в якій опинилася Україна, підприємства все ж стараються знаходити шляхи адаптації, шукають підтримку у міжнародних організацій та співпрацюють з іноземними партнерами. Це дає можливість підтримувати промисловість та економіку в цілому.

Найбільш перспективні галузі економіки

Ознайомившись з різноманітними зведеннями та результатами соцопитувань, варто зазначити, що найбільш розвиненими сферами після закінчення війни можуть стати будівництво та військово-промисловий комплекс. З цим важко не погодитись, адже потрібно буде не тільки відновлювати інфраструктуру, архітектурні об’єкти, але й підвищувати оборонну здатність та модернізувати озброєння.

Ці сфери будуть пріоритетними принаймні в перші роки. Серед інших напрямків варто відзначити й розвиток агропромислового сектору, медицини, металургії, IT. Впевнені, що й наука не залишиться поза увагою, адже її досягнення також є частиною розвитку енергоефективної держави.

Варто зазначити, що більшість опитаних українців вбачають перспективу в післявоєнному розвитку. Хтось вважає, що на це піде не більше п’яти років, інші ж більше розраховують на терміни, що перевищують десять років.

Економічні дослідження й уряд вважають, що пріоритетними галузями все ж будуть:

  • сільське господарство;
  • металургія та металообробка;
  • розвиток стартапів.

Зазначено й те, що відбудова інфраструктури, логістичні проєкти, деревообробка, меблеве виробництво, військова сфера також матимуть інвестиційну привабливість.

Аграрний комплекс

Сільськогосподарська продукція завжди була практично основною частиною українського експорту. Саме в цій сфері була задіяна більша частина зайнятого населення. Це відбувалося з урахуванням того, що наша держава має:

  • сприятливі кліматичні умови;
  • досить родючі ґрунти;
  • оптимальну річну кількість опадів.

Наш агросектор може вважатися перспективним для інвестицій навіть зараз, поки ще йдуть бойові дії. Звичайно, війна внесла свої корективи, й збитки у сільському господарстві полягають в основному у наступному:

  • мінуванні значних територій;
  • дефіциті фахівців, які б могли забезпечити посів, вирощування та збір продукції;
  • шкоді, яку зазнала транспортна інфраструктура;
  • пошкодженні об’єктів, що необхідні для зберігання та обробки зерна;
  • відсутності спеціальних програм, які б могли покривати воєнні ризики.

Основною задачею для агросектору зараз є покриття необхідних обсягів експорту для забезпечення потреб у продовольстві на світовому ринку. Але для цього є велика потреба у відновленні пошкоджених під час бомбардувань зерносховищ та будівництві нових.

Дуже потрібно також налагодити залізничне транспортування зерна необхідною вантажомісткістю. З цим є проблема, адже на територіях різних держав спостерігається невідповідність у коліях. Також важливою є модернізація сільськогосподарської техніки. Наприклад, встановлення на комбайни, трактори тощо японських двигунів Kubota.

Металургійна промисловість

Саме металургія довгі роки вважалася найпривабливішою сферою, в яку охоче вкладали кошти інвестори. Вона також займала важливу частку українського експорту. Вже у 2015-2016 роках інвестиції в цю сферу відчутно знизилися, що пов’язано з вторгненням країни-агресора у 2014 р.

Протягом останніх років українська металургія зазнала реструктуризації, залучались нові інвестиції, що дало змогу цій сфері утриматися на плаву. Багатьма підприємствами проводяться досить вдалі випробування та експерименти, що дало змогу галузі успішно розвиватися навіть у стані війни.

Звичайно, українська металургійна промисловість сильно постраждала від бойових дій. Виведено з експлуатації два найголовніших металургійних комбінати, які покривали приблизно сорок відсотків усіх потреб – це ММК ім. Ілліча та «Азовсталь». Також майже половина усіх родовищ залізної руди зараз знаходяться на окупованих територіях, або отримали значні пошкодження через ведення бойових дій.

Не дивлячись на все це, Україна все ж таки має досить непогані перспективи. Країни Європейського Союзу оголосили про значну підтримку. В майбутньому держава, скоріше за все, перейде на виробництво вуглецево-нейтральної сталі, адже для цього є усі необхідні фактори:

  • наявність родовищ залізної руди;
  • розвинені потужності для її збагачення;
  • наявність альтернативної енергії;
  • необхідна для транспортування водню інфраструктура;
  • сприятливе географічне положення.

Україна має практично усі умови, щоб стати передовим постачальником заліза прямого відновлення. Післявоєнний розвиток галузі може мати досить великий попит, пов’язаний з довгомірним та пласким прокатом. Тому вже зараз більшість підприємств модернізують свою техніку, використовують економні двигуни та сучасні гальма Galvi, що дозволяє довше експлуатувати техніку та рідше її ремонтувати.

Звичайно, потенціал мають також інші сфери, наприклад, хороші прогнози є у медицини, освіти, науки та техніці, адже вони також є важливою частиною економічного та промислового розвитку держави. Отже, як бачите, у нас є досить непогані прогнози на післявоєнний період, є підтримка ззовні, головне, щоб ситуація стабілізувалася якомога скоріше.

Також важливо вже зараз продумати, які технології можуть бути ефективними у будівництві, промисловості та сільському господарстві. Наприклад, Kubota заявила про появу водневих двигунів, які будуть використовувати як пальне лише водень, а тому й не матимуть шкідливих викидів. Прогнозується, що вони можуть стати привабливим варіантом для сільськогосподарського сектору.